Введення одноразового генетичного тесту на ген SRY відкриває нову еру перевірки біологічної статі в легкій атлетиці, але спричиняє суперечки щодо етики та прав спортсменок.
З 1 вересня 2025 року кожна спортсменка, яка планує виступати у жіночій категорії на міжнародних змаганнях, повинна пройти одноразове генетичне тестування на наявність гена SRY. Це рішення було ухвалене виконавчим комітетом World Athletics і набуває чинності вже перед чемпіонатом світу з легкої атлетики в Токіо.
Ген SRY є ключовим маркером біологічної чоловічої статі. Його наявність визначає початок чоловічого розвитку в організмі. Тестування здійснюватиметься простими методами: мазком зі щоки або аналізом крові. Кожна спортсменка проходитиме перевірку лише один раз у житті, а результат буде зафіксований у її профілі.
Реакції федерацій
Впровадження нової політики викликало значні труднощі у різних країнах. У Канаді тести, проведені через лабораторії приватних компаній, виявилися несумісними зі стандартами World Athletics. Це означає, що частина спортсменок муситиме повторно пройти процедуру до встановленого дедлайну.
У Франції виникли ще складніші обставини. Там генетичні тести на визначення статі заборонені Біоетичним законом 1994 року. Через це Французька федерація легкої атлетики шукає шляхи проведення процедур в інших країнах. Така ситуація створює серйозний правовий і моральний конфлікт, адже спортсмени можуть бути змушені виїжджати за межі своєї держави для виконання вимог міжнародної організації.
Чому саме ген SRY?
Питання перевірки статі у спорті має давню й складну історію. Раніше міжнародні федерації використовували гормональні тести, зокрема вимірювали рівень тестостерону. Це викликало багато суперечок, адже такі методи були інвазивними і нерідко вимагали медикаментозного втручання.
Особливої уваги у минулі роки набули спортсмени з DSD — відмінностями розвитку статі. У 2023 році World Athletics запровадила норму, яка забороняє спортсменкам, котрі пройшли чоловічий етап статевого дозрівання, брати участь у жіночих змаганнях. Це рішення отримало широку критику, але водночас підтримку частини атлеток, які виступали за рівні умови.
Введення генетичного тесту на SRY стало логічним кроком у прагненні організації стандартизувати підхід. На відміну від тестів на гормони, він є простішим і не залежить від фізіологічних коливань, адже ген визначається один раз і назавжди.
Щоб зрозуміти відмінності, розгляньмо таблицю з ключовими змінами у політиці World Athletics.
| Аспект | Раніше (до 2025) | Тепер (з 1 вересня 2025) |
| Категорії | Трансгендерні спортсмени та DSD під особливим контролем | Усі спортсменки без винятку |
| Метод | Тестостерон, гормональні перевірки | Генетичний тест SRY (мазок чи кров) |
| Частота тестування | За підозрою або вимогою | Одноразово, «раз у житті» |
| Контроль | Індивідуальні процедури | Уніфіковане правило для всіх учасниць |
| Наслідки | Медичні втручання, можливі обмеження | Проста перевірка, без повторних маніпуляцій |
Порівняння демонструє, що нова система виглядає менш травматичною і простішою, але водночас створює нові ризики для конфіденційності та прав спортсменок.
Етична рамка та сумніви
Рішення World Athletics одразу ж викликало бурхливі дискусії. Прихильники нововведення стверджують, що воно нарешті закріпить чіткі правила й унеможливить використання біологічних переваг у жіночих стартах. Противники ж наголошують, що будь-які генетичні тести порушують право на приватність та можуть створювати небезпечний прецедент.
Правозахисні організації нагадують, що практика перевірок статі у спорті має трагічні приклади. Чимало спортсменок у минулому пережили сильний психологічний тиск, стигматизацію та навіть депресії через примусове проходження таких процедур. Деякі атлетки зізнавалися, що відчували себе виключеними зі спортивної спільноти, а їхні кар’єри руйнувалися.
Критики також ставлять питання: що робити у випадку міжсекс-випадків або складних генетичних варіацій, які не вписуються у чорно-білу схему «є SRY — немає SRY»?
Баланс між справедливістю і правами спортсменок
Оновлені правила World Athletics стали своєрідною віхою, що змінює підхід до проведення жіночих спортивних турнірів. Вона може забезпечити більшу довіру до результатів та зняти частину суперечок, які супроводжували спорт у попередні роки.
Однак ризики залишаються: технічні проблеми з проведенням тестів, юридичні колізії в окремих країнах і, головне, етичні питання. Без чітких механізмів захисту приватності спортсменок і без врахування їхнього права на гідність нова політика може створити ще більше бар’єрів, ніж вирішити.
