Червень став насиченим місяцем для українських легкоатлетів. Вони виступали на Євро-2025 у приміщенні, етапі Діамантової ліги, а також на серії міжнародних стартів у Європі. Команда показала не лише окремі перемоги, а й стабільну присутність у фіналах і високі результати навіть у складних умовах.
Цей огляд — про найважливіші виступи українців: хто змагався, які медалі здобули, хто набрав форму, а також які старти попереду й на кого варто звернути увагу вже зараз.
Євро-2025 у приміщенні: дві золоті й місце серед найкращих
У березні в Апелдорні завершився чемпіонат Європи у приміщенні. Українська збірна, попри невелику кількість медалей, показала високу якість — і це дозволило ввійти в топ-10 загального заліку.
Ключові підсумки:
- Ярослава Магучіх втретє поспіль стала чемпіонкою Європи зі стрибків у висоту
- Олег Дорощук виграв «золото» в чоловічих стрибках у висоту, встановивши новий рекорд чемпіонату — на три сантиметри вище за попередній.
- Україна завершила змагання з двома золотими медалями, що принесло 6-те місце в командному заліку — найкращий результат за останні чотири роки.
Цей виступ став чітким сигналом: навіть в умовах складної підготовки українці здатні боротися на рівних з найсильнішими.
Діамантова ліга: стабільність Магучіх та боротьба Левченко
У червні українки взяли участь у етапі Діамантової ліги в Стокгольмі — одному з найпрестижніших комерційних турнірів у легкій атлетиці. На старт вийшла Ярослава Магучіх, головна фаворитка у стрибках у висоту, яка відкривала програму «діамантових» дисциплін о 18:14. Її підтримала Юлія Левченко, яка після двох поспіль четвертих місць мала амбітну мету — вперше за сезон потрапити на п’єдестал.
Суперництво видалося запеклим: проти українських спортсменок виступили австралійки Нікола Оліслагерс та Елеанор Паттерсон, сербка Ангеліна Топич і німкеня Крістіна Гонзель. Старт у Стокгольмі став для наших спортсменок не просто етапом — це була справжня перевірка витривалості, сили та психологічної готовності на екваторі сезону. Левченко мала шанс переломити хід невдалих фіналів, а Магучіх — закріпити свою перевагу та продовжити серію перемог.
Червневі старти по Європі: хто ще з українців у грі
Паралельно з великими турнірами відбуваються менш помітні, але важливі старти — тут формується глибина команди.
Перед таблицею наведено результати ключових спортсменів:
| Атлет/ка | Змагання | Результат |
| Юлія Чумаченко | Меморіал в Празі | 1.82 м (2 місце) |
| Ірина Будзинська | Турнір у Ханьї | 13.33 с (2 місце) |
| Владислав Мазур | Турнір у Ханьї | 7.77 м (4 місце) |
| Анісія Лочман | Турнір в Італії | 11.99 с (3 місце) |
| Дмитро Кравець | Турнір в Італії | 10.67 с (4 місце) |
| Наталія Пироженко-Чорномаз | Турнір в Італії | 55.10 с (4 місце) |
| Ярослава Ялисоветська | Турнір у Вагосі | 1:03.56 хв (1 місце) |
Ці результати показують: українська команда має не тільки зірок, а й глибокий резерв. Особливо цінними є виступи у спринті та бар’єрному бігу — там, де раніше стабільних успіхів не вистачало.
Що далі: літні старти та стратегічна підготовка
Попереду — друга половина сезону, яка включатиме:
- чергові етапи Діамантової ліги (у тому числі Лозанна та Париж),
- підготовку до чемпіонату світу на відкритому повітрі,
- участь молодих атлетів у континентальних кубках.
Очікуємо:
- нових виступів Магучіх, включно з можливим повторенням спроби на висоту 2.05 м;
- стабілізації форми у Левченко — її досвід критично важливий для командного рейтингу;
- результатів у бігу на середні дистанції, де українці поступово набирають обертів.
Україна повертається до системної присутності на кожному міжнародному старті — з чіткою стратегією та боротьбою не лише за медалі, а й за репутацію.
Висока планка, яку варто тримати
Червень показав: українська легка атлетика вміє не тільки здобувати окремі медалі, а й утримувати командну стабільність. Це — фундамент для успіхів у Парижі-2024 і на чемпіонаті світу.
Висока конкуренція, підтримка всередині команди, регулярна участь у великих стартах — саме це тримає на плаву навіть у важкі роки. Українські атлети не просто змагаються — вони вже диктують умови в окремих дисциплінах.
Наступні місяці покажуть, чи вдасться втримати темп. Але те, що наші вже на трасі — факт, який не ігнорує жоден топовий суперник.
